Хмельницькі поліцейські виходять на фінішну пряму переатестації

З 12 січня розпочався в області процес переатестації особового складу поліції, повідомляє Depo.Хмельницький. Не підлягають переатестації лише поліцейські-патрульні обласного центру, що були прийняті на службу "з нуля", тобто після аналогічного, проте більш жорсткого відбору.

Хмельниччина – друга область в Україні, де поліцію взялися оновлювати. У Нацполіції хочуть провести процес переатестації в найстисліші терміни, аби оновлена система запрацювала якісно.

"Наша головна мета – це почистити міліцію від таких ось екстремальних випадків наглості, корупції, глупості і "бєзразлічія", тобто коли людям все одно – вони просто ходять на роботу," – каже Голова атестаційної комісії Києва, яка курує і Хмельниччину, Анастасія Лєухіна.

Маючи певний досвід роботи, вона відзначає випадки, коли правоохоронці в 30-35 років застрягають на займаних посадах. Часто це відбувається не з їхньої вини. "Мені здається, що вся система була побудована так, що далеко не знання, навички, вміння були тим фактором, який просував людей по службі, – каже столична порадниця. - Ми бачили досить багато людей, які дуже досвідчені, які нас просто вразили за своїми інтелектуальними показниками. В нас був слідчий, який порівнював КПК України і Німеччини. Ми абсолютно були вражені інтересом до реформи і, власне, рекомендували таких людей на підвищення".

На Хмельниччині 2 130 поліцейських вже пройшли перший етап – тестування, де з'ясовувався їхній загальний рівень освіченості та фаховий. Далі – інтерв'ю-співбесіди. Окремі співробітники проходять ще й поліграф, якщо у членів комісії виникають особливі питання щодо правдивості відповідей. Правда, це стосується в основному керівного складу.

Варто зауважити про певну таємничість самого процесу. Списки членів комісій трималися майже засекреченими. В Нацполіції такі свої дії пояснюють необхідністю робочого процесу. З іншого боку, кажуть, що намагаються уникати шоу-формату. До вибору самих представників комісій з інститутів громадянського суспільства намагалися підходити теж з певними критеріями.

"Процес відбору ніколи не задовільнить всіх представників громадськості. Але треба пам'ятати, що тут не обов'язково мають бути найяскравіші, найголосніші, найпопулярніші і так далі, – ділиться вже набутим досвідом Анастасія. – На мою думку, дуже важливо, щоб у складі комісій були представники громадськості, які мають досвід роботи з кадрами, психологічні навички – тобто оцей досвід – є дуже важливим, щоб прийняти зважене рішення. А ще – щоб були нейтральними, щоб нічиї інтереси не лобіювали".

Після того, як у місцеві ЗМІ, все ж таки, потрапила інформація щодо складу комісії, виникло чимало непорозумінь, бо окремі "активісти" відомі далеко не з позитивної сторони. Приміром, один з учасників комісії мав судимість, тому виникає доречне питання, чи зможе він адекватно оцінити правоохоронців.

Але такі питання поки зависли в повітрі. Можливо, цей досвід Нацполіція вивчить і ретельніше знайомитиметься з "заслугами" громадських активістів при формуванні комісій в інших областях.