Бюджет участі: Хмельницьку освіту можуть "підгодувати" громадськими грошима

У Хмельницькому стартувало голосування за заявки, що претендують на фінансування в рамках "Громадського бюджету" або ж "Бюджету участі" – програми, покликаної підтримати грошима суспільно-корисні проекти активних містян. Голосування розпочалося 27 жовтня і триватиме до 25 листопада 2017 року.

На "громадське" фінансування було подано 82 проекти на загальну суму 7 503 494 гривень. Зрештою спеціальна комісія з тих чи інших причин відмовила 12 з них. За місяць остаточно стануть відомі проекти, які реалізацію яких буде виділено два мільйони гривень – на всіх.

Найактивніше до подачі ідей для покращення життя міста долучилися жінки - їм належить 60% проектів. З-поміж усіх поданих проектів 56% стосуються освіти.

За нехитрою логікою можна припустити, що у такий спосіб – за допомоги наче як громадських проектів, що мають бути у нагоді конкретним школам – міська влада, яка зробила чимало кадрових змін, намагається підтримати "свіжих" директорів навчальних закладів. Все ж таки, вибори в місцеві ради уже не за горами, а освітяни та батьки учнів – досить серйозний адмінресурс. Тим більше, що "свободівський" мер Олександр Симчишин непогано володіє виборчими технологіями і намагається вчасно підготувати "санчата", щоб зекономити на гречці. Адже, з одного боку, в міському бюджеті за умов децентралізаційних процесів достатньо коштів, щоб вони так чи інакше ненав'язливо підтримати потенційний адмінресурс. З іншого, невідомо, наскільки повним буде міська казна у наступні пару років.

Втім, не прослідковується такого ж з ще однією потенційно "багатою" на адмінресурс сферою – медициною. Здавалося б, здоров'я чи не найбільше турбує людей, але ідей медичних у хмельничан виявилося більш ніж вдвічі менше, ніж "освітніх" - лише 22%. Та й перші дні голосувань явно демонструють "пробуксовку" - з допущених проектів жоден більше десятки голосів не набрав.

І вже зовсім мало проектів щодо поліпшення соціального захисту, культури та житлово-комунального господарства – таких назбиралося 6-7 проектів. Спортивних - лише два. Хоча найчастіше саме в цих сферах якраз і розкривається потенціал саме громади, а не директорів установ та організацій. І вже зовсім не цікавить містян екологія: у відповідний розділ не подано жодної пропозиції.

Тенденція перших днів голосування поки що дає цілком очікуваний прогноз щодо його результатів: освіта "забере" десь 70% коштів, медицина - до 20%, решта, можливо, перепаде й іншим сферам. Втім, краще це буде зрозуміло ближче до кінця голосування, адже завжди можливі сюрпризи, а громада може мобілізуватися заради якогось потрібного їй проекту.

Для повноти картини варто стисло узагальнити, що ж хочуть містяни поліпшити в сфері освіти. Цікавлять їй спортмайданчики біля шкіл та вуличні тренажери (хоча це біільше спорт чи благоустрій), нові профільні кабінети, мультимедійне обладнання тощо.

Медичні проекти стосуються облаштування лаболаторій, електронних баз даних, обладнання. Тут чи не всі медзаклади з поліклініками подали, по-суті, типовий проект - "Формування електронного результату аналізів".