Чи встигне Путін на власний похорон

До речі, без запізнення зумів прибути Путін на зустріч з попереднім папою, Іоаном Павлом ІІ. Зважаючи, що останнього зараз причисляють потроху до святих, цю подію сміливо можна записувати як одне з чудес, вчинених покійним.

Врешті, навіть вчорашнє запізнення мало би "полестити" папі Франциску. Бо "випадкові" запізнення Путіна, як давно помітили журналісти, чітко "ранжовані" в залежності від посади й важливості співбесідника.

Наприклад, до британської королеви Єлизавети ІІ в 2003 році російський президент запізнився "всього лиш" на 15-20 хвилин.

На зустріч з канцлером Німеччини Ангелою Меркель у 2012 році російський президент спізнився на 40 хвилин

На 30 хвилин і на дві години Путін запізнювався на зустріч з президентом Південної Кореї Пак Кин Хе.

Три години довелось почекати Путіна держсекретарю США Джону Керрі.

В Ізраїлі Путін запізнився на 90 хвилин на відкриття пам'ятника радянським воїнам.

На Петербурзькому економічному форумі (який мав "приманити" іноземних інвесторів до Росії) Путін змусив сотні іноземних топ-менеджерів прочекати 40 хвилин в переповненому залі.

Про Януковича, який більше чотирьох годин чекав на Путіна, поки той спілкувався з байкерами, чи про Тимошенко, якій теж доводилось чекати на Володимира Володимировича по кілька годин, мова не йде.

Хоча все це - ще "делікатний підхід" до закордонних посадовців. Зі своїми "цар-батюшка" церемониться іще менше. Російські журналісти, приміром, пишуть, що у липні 2002-го Путіна в Уфі чекали на кладовищі батьки дітей, загиблих в авіакатастрофі в Німеччині. Не дочекалися, поховали, вирушили на поминки. Коли всі вже сиділи за поминальними столами, пролунала команда терміново повернутися на кладовище щоб повторити для Путіна і телебачення церемонію похорону (!). І навіть коли вони повернулися, їм довелося чекати біля могил прибуття Путіна ще дві години.

Путінська свита, намагаючись пояснити відверто хамську поведінку свого лідера, пропонує світові версію про те, що він "настільки старанно готується до зустрічей, що забуває про факт їх проведення". Подібна версія наштовхує на думку про розумову неповносправність не тільки особисто Путіна, але й всієї його свити, яка мала б допомогти патрону якось співвідносити свої плани з реальністю.

В якості ще одного виправдання наводяться слова екс-дружини Путіна про те, що він завжди таким був, і навіть "на побачення запізнювався". Так ніби хамство стосовно своєї нареченої якимось чином виправдовує теперішню поведінку Путіна.

Натомість в багатьох спостерігачів закрадається думка, що постійні запізнення Путіна зумовлені бажанням отримати психологічну перевагу над співбесідниками. Дати їм відчути, "хто тут начальник", якщо по-простому.І використовує він цю тактику, не зважаючи на вік, стать чи сан тих, до кого запізнюється.

Але дипломатичний етикет та важливість обговорюваних питань вимушують співбесідників Путіна терпіти його божевільні вибрики. Хоча найрішучіші з них - на кшталт Ангели Меркель - наважуються скорочувати чи й скасовувати розмови з російським лідером.

Проте Путін продовжує запізнюватись. І єдине, що тішить - що вчасне його прибуття на власний похорон залежатиме не від нього. У цьому питанні безсилий навіть російський царьок.