Чи спроможні заклади вторинного рівня меддопомоги Хмельниччини обслуговувати пацієнтів

Про це йшлося на колегії облдержадміністрації, передає Depo.Хмельницький.

В області наразі функціонує 38 закладів охорони здоров’я вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги: 20 центральних районних лікарень, 7 хмельницьких, 4 кам’янець-подільських міських за­кладів, спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин, а також 4 район­них лікарні (Староушицька та Орининська Кам’янець-Подільська, Чорноострівська, Грицівська), Полонський клініко-діагностичний центр та Шепетівська залізнична лікарня.

У 2020 році Національна служба здоров'я України буде проводити оплату медичних послуг закладів охорони здоров’я згідно з підписаними договорами лише за виконання таких умов:

- автономізації (перетворення у комунальне неприбуткове підприємство);

- комп’ютеризації та підключення кожного робочого місця закладу до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я eHealth, адміні­стратором якої є ДП "Електронне здоров’я", через одну з її медичних інфор­маційних систем. Коректність, своєчасність та обсяг внесеної до бази інфор­мації впливатиме на розмір оплати від НСЗУ;

- наявності у закладі діючих ліцензій на провадження господарської діяль­ності з медичної практики, стратегічного плану розвитку лікарні, затвердже­ного фінансового плану на наступний період, укладеного нового колективного договору.

Для отримання можливості укладення договору з Національною службою здоров'я України за тим чи іншим пакетом послуг заклад має підтвердити спроможність надавати медичні по­слуги, що відповідають специфікації до послуг та умовам закупівель відповідно до переліку проєктів пакетів медичних послуг.

Вид оплати НСЗУ для закладів охорони здоров’я вторинного рівня від­різняється від первинного, де здійснюється за капітаційною ставкою передба­чена оплата за глобальним бюджетом (у 2020 році – 60%) та за проліко­ваний випадок і медичну послугу (у 2020 році – 40%). Планується, що ця про­порція буде змінюватися щороку в бік зростання частки оплати пролікованого випадку. Єдині тарифи буде визначено Законом України "Про Дежавний бюджет України на 2020 рік".

Директор департаменту охорони здоров’я ОДА Яків Цуглевич повідомив, що із 38 закладів охорони здоров’я вторинного рівня наразі у статусі кому­нальних неприбуткових підприємств працює 35 або 92,1% від усіх закладів вторинної медичної допомоги. Не завершено процес перетворення Орининської та Чорноострівської районних лікарень, не розпочато автономізацію Гриців­ської.

Зважаючи на започатковані процеси адміністративної реформи, невизна­ченість щодо підпорядкування закладів охорони здоров’я вторинного рівня (громаді чи області), очікується подальше визначення юридичних основ роботи цих закладів. Матеріальний стан закладів, оснащення за табелем відповідно до галузевих вимог та їх утримання (оплата комунальних послуг, ремонти, будів­ництва тощо) і в подальшому залишатимуться завданням місцевих органів влади.

Також він нагадав про необхідність оновлення всіх діючих ліцензій протягом наступних 3 місяців, що є обов’язковою вимогою до надавача медичних послуг. Він повідомив, що наразі оновили ліцензії на провадження госпо­дарської діяльності з медичної практики усього 11 ЦРЛ та 2 хмельницьких міських заклади, на провадження господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин – 12 ЦРЛ. Значно перевищили 3-місячний термін Городоцька, Кам’янець-По­дільська та Теофіпольська ЦРЛ.

Особливу увагу Яків Цуглевич звернув на питання комп’ютеризації та обрання медичної інформаційної системи, адже це також є одним із ключових елементів для успішної співпраці з НСЗУ. За оперативними даними лікарів ЦРЛ забезпечено комп’ютерами на 49% від оптимальної потреби. Найвищим цей показник є у Городоцькій, Волочиській, Шепетівській, Краси­лівській, Летичівській, Славутській ЦРЛ, найнижчим – у Старосинявській, Теофіпольській, Деражнянській, Білогірській, Ізяславській. Договори з медич­ною інформаційною системою укладено лише Віньковецькою, Волочись­кою, Деражнянською, Дунаєвецькою, Красилівською, Летичівською, Славут­ською, Хмель­ницькою ЦРЛ.

Міські заклади охорони здоров’я забезпечено комп’ютерною технікою на 56,4% від потреби. Так, у м. Хмельницький краще забезпечення у міських дитячій лікарні та лікувально-діагностичному центрі, у м. Кам’янець-Поділь­ський – у міській лікарні. Неповне забезпечення комп’ютерною технікою і в Нетішинській спеціалізованій медико-санітарній частині. Серед міських закла­дів укладено договори про впровадження медичної інформаційної системи лише у Кам’янець-Подільській міській лікарні, Хмельницькому міському пери­наталь­ному центрі та Нетішинській спеціалізованій медико-санітарній частині.

Актуальним, за словами посадовця, є питання впровадження телемедицини, що потребує техніч­ного та відповідного фінансового забезпечення. Телемедичні консультативні центри на вторинному рівні повинні функціонувати у ЦРЛ та міських лікарнях, особливо у центрах госпітальних округів. Для впровадження телемедицини заклади охорони здоров’я повинні бути забезпечені потужним сервером (дата-центром), широкосмуговим Інтернетом, а робоче місце медичного працівника – персональним комп’ютером, ноутбуком або планшетом, програмними компо­нентами та діагностичним обладнанням.

Яків Цуглевич констатував, що заклади охорони здоров’я вторинного рівня є недостатньо оснащеними для потреб телемедицини. Значну роботу проведено лише у Славутській ЦРЛ, у Віньковецькій, Деражнянській, Красилівській, Летичівській закуплено окрему апаратуру.

Він додав, що за рахунок обласного бюджету проводиться закупівля 300 одиниць комп’ютерної техніки для закладів вторинного рівня, однак це не вирішить проблеми щодо повного забезпечення лікарів комп’ютерною технікою. Доцільне введення посад ІТ-спеціалістів, які б здійснювали як технічний, так і програмний супровід, що раніше не передбачалося та є проблемним через низький рівень заробітної плати у цих закладах.