ЛЧ 2018
Євробачення
Обличчя
Сектор
Спепроекти
Країна Укропів

АТОшник Володимир Данілов: Хана нам була б без людської підтримки

Мешканець Віньковеччини, що на Хмельниччині, і в Косові служив, і в АТО пішов добровільно. Розповідаючи про буття на передовій, слів не добирав...
Depo.
11 лютого 2016 09:00
ФОТО: depo.ua
АТОшник Володимир Данілов: Хана нам була б без людської підтримки
АТОшник Володимир Данілов: Хана нам була б без людської підтримки

Depo.Хмельницький поспілкувався з рятувальником, учасником військових конфліктів у Косові та на Сході України.

Володимир Данілов - МНСник і, можливо, саме тому прагне допомагати людям, що опинилися в складних життєвих обставинах. 2006 року, в 25 років, Володимир пішов служити за контрактом. Колишній МНСник став бійцем елітних десантних військ. Рік тренувався на полігонах Закарпаття, Житомирщини, Білої Церкви. А вже 14 квітня 2007 року у складі польсько-українського батальйону прибув до Косова, де разом з миротворчими силами ООН майже півроку підтримував хиткий мир між сербами та албанцями.

"Танки не стріляли, вже тоді війни як такої не було, але часто траплялися перестрілки в нашому секторі, - розповідає боєць. - Ми були своєрідним буфером між двома ворогуючими народами".

Там уперше хлопцеві довелося стріляти на ураження, там отримав поранення, підірвавшись на розтяжці. Словом, бойовий досвід, який згодом став неоціненним на війні в рідній Україні, давався недешево. Хоча, звільняючись по закінченню контракту з армії, Володимир і уявити не міг, що знов візьме зброю до рук.

Хто-зна, як склалася б його доля, якби не криваві події 2013 року: розстріл на Майдані,  анексія Криму, неоголошена війна на Сході...

Знаковим для Данілова є число 14, бо саме 14 квітня 2007 року він прибув у Косово, а 14 серпня 2014-го добровільно пішов воювати на Схід України.

Різницю між порядками в інтернаціональному батальйоні і Збройних Силах України,  як каже боєць, помітив відразу. І був неприємно вражений.  "Добило" колишнього десантника ставлення до солдат: повне ігнорування їхніх навичок, військових професій. Це ж треба додуматись - призначити його, десантника з неоціненним бойовим досвідом, вчитися на слюсаря-ремонтника. "Дебілізм повний! - не добирає слів Володимир. - А про дисципліну взагалі мовчу - бардак".

Після двох тижнів такої "підготовки" Данілов потрапив до складу 72 окремої мехбригади і зразу опинився в пеклі безперервних обстрілів під Гранітним.

Бригада, що зазнала великих втрат, але все ж продовжувала "огризатися", отримала назву "чорна бригада". Солдати, що залишилися живими, дійсно були чорними від кіптяви згарищ, майже всі - контужені. І вони вистояли, отримавши поповнення лише з третьої хвилі мобілізації.

Окремо відзначає боєць невтомну працю волонтерів. "Хана нам би була без людської підтримки", - каже Володимир.

"Війна - трагедія для нашої країни, бо на відміну від міжнаціонального конфлікту в Косово, у нас брат пішов на брата, - вважає військовий. - Буквально зазомбована пропагандою частина східняків повірила, що українці є двох сортів, що схід - то патріоти, а захід - бандери і фашисти. Хоча всі люди однакові. То олігархи і політики стали каталізатором трагедії, яка ще десятиліттями впливатиме на наше життя", - із сумом констатує Данілов.

Більше про події Хмельниччини читайте на Depo.Хмельницький

Слідкуйте за нашими новинами в соцмережах і долучайтеся до наших груп ВКонтакті та