Спецпризначенці в небі і на землі: Як на Хмельниччині вчаться десантуватися розвідники

Десантування це завжди несподіванка і ряд непередбачуваних випробувань. Приміром, Юля, що сьогодні здійснила третій стрибок, ділиться емоціями й казусами свого другого приземлення.

"Я приземлилася трішки невдало - мене понесло з парашутом далі. Приблизно 150-200 метрів мене тягнуло по ріллі. Та нічого. На світі є добрі люди – їхали далекобійники, погасили мені купол на дорозі. Купол був на дорозі, я – при дорозі," - з посмішкою розповідає дівчина, що лише півроку тому влилася в ряди українських спецпризначенців.

Цими днями на полігоні досить людно, окрім новачків тут вправляються у десантній майстерності й спецпризначенці-парашутисти з досвідом. Стибають вояки з купольним парашутом, а ще є, так званні, крила, що дозволяють керувати польотом і більш точно приземлятися.

За словами спортсмена-парашутиста Олександра Васильчука, для того, щоб парашутист приземлився і залишився цілим, треба пройти систему навчання. Від нульового циклу – від першого стрибка і далі.

"Хто як - хтось проходить за 30 стрибків - до крила доростає, хтось за 100 не доростає, - ділиться досвідом Олександр, за плечима якого більше двохсот успішних стрибків.

На тактичному полі військовослужбовці відпрацьовують доставку розвідувально-диверсійних груп в умовний тил противника повітряним шляхом, тобто виконують стрибки з різного виду парашутних систем з вертольотів Мі-8МТ.

"Від солдата, до офіцера - в нас сьогодні стрибки здійснюють всі: незалежно від звань і посад, - каже заступник командира загону спецпризначення, підполковник Валерій Можарівський. Тут проходять всі ази – починаючи від підготовки тіла для здійснення стрибка, моральної підготовки - до укладання купола."

Більше двох сотень військовослужбовців є учасниками вишколу, що максимально наближений до бойових умов, з врахуванням досвіду АТО. Так кожен набуває практичного досвіду у виконанні конкретних завдань.

А два десятки молоди офіцерів вперше проходять таке навчання.

Полковник ССО ЗСУ із позивним "Патріот" каже, що всі елементи випробувань беруться з життя в зоні АТО. Тільки так кожен розвідник, тим паче офіцер, зможе правильно діяти під час виконання поставлених бойових завдань певній групі.

"Перед кожним стрибком є страх, скільки б їх не було - чи це перший, другий, третій чи це вже 20 - страх є, але наше завдання його перебороти як в прижках, так і на завданнях, - розповідає спецпризначенець Віталій. - Переборюєш страх - сміливо та рішуче сягаєш в прірву і все робиш за інструкцією, все робиш так, як вчили і все виходить чудово."

Завдання щоразу хоч і схожі, бо це один із способів доставлення військовослужбовців до району виконання завдання, але й відрізняються. Завжди це - різні погодні умови для приземлення та великий ризик для життя і травмування.

Спецпризначенець із позивним "Кіслий" говорить: "Завдання наше пов'язане з великим ризиком для життя та здоров'я – і погодні умови, і площадки для приземлення завжди різні. Але всі військовослужбовці приходять сюди добровільно - є така професія захищати Батьківщину. Всі сюди прийшли свідомо, мотивовано, всі виконують своє професійне завдання - вони професіонали."

Кожен військовослужбовець складає свій парашут сам, щоб бути впевненим у тому, що з системою все добре. На складання куполу необхідно до 45 хвилин часу, залежно від підготовки. Але контроль перед посадкою – обов'язковий.

"Всі етапи укладання парашута є основними - їх є 6 і всі їх кожен раз перевіряють," - запевняє Юля, вчергове готуючись до стрибка.

До слова, у вільному падінні парашутисти перебувають близько 2 хвилин, а на тренуваннях здійснюють до 5 стрибків у рік.

Два тижні триватимуть тактико-спеціальні навчання та збори для випускників різних військово-навчальних закладів, які за розподілом потрапили до військових частин та підрозділів ССО. А потому - відправляться по військових частинах, де отримані навички передадуть своїм підлеглим.