Хмельницький

Грошові сурогати, або Для чого Хмельницькому знадобилися бони

У вересні з нагоди 585-ї річниці міста Хмельницького в обласному краєзнавчому музеї "Експонатом місяця" стали власні Проскурівські грошові знаки – бони

13 вересня 2016, 16:55

Грошові сурогати, або Для чого Хмельницькому знадобилися бони

У 1918-1920 роках в Україні вирувала економічна криза – йшла так звана Громадянська війна (насправді ж Україною бігали то білі загарбники, то червоні, то ще якісь), постійно змінювалася влада. Зі справжніми, повноцінними банкнотами та монетами була скрута. Майже всі центри України одержали дозвіл через своє місцеве самоврядування на випуск власних грошей для розрахунків. Тож Depo.Хмельницький знайомиться з бонами Кам'янець-Подільської губернії.

Грошові сурогати, або як виглядає хмельницький експонат місяця - фото 1

У багатьох повітових містах – Нової-Ушиці, Барі, Могилеві-Подільському, та навіть в містечках – Миньківцях, Дунаївцях, Зінькові – були власні гроші.

Грошові сурогати, або як виглядає хмельницький експонат місяця - фото 2

На Поділлі такі сурогати друкували у губернському центрі – Кам'янці-Подільському.  Випускали власні бони й у Проскурові – нинішньому Хмельницькому. Ці банкноти були без водяних знаків і мали спрощене оформлення. Видавалися номіналом 2, 5, 6, 10 та 20 гривнів невеликими тиражами по 1000 штук кожної.

"Проскурівські гроші" пустили в обіг наприкінці 1918 року рішенням Міської думи. Ініціатором нововведення став тодішній міський голова Микола Вікентійович Сікора. Емісію повторювали у 1919 та 1920 роках.

Грошові сурогати, або як виглядає хмельницький експонат місяця - фото 1

Бони друкували на звичайному папері. Купюри були декількох номіналів і відрізнялися не тільки цифрами, а і кольором паперу. На купюрі був зображений герб міста, на аверсі купюри – підпис директора міського банку, на реверсі – міського голови. Проскурівські бони випускалися українською або російською мовами, з підписами-оригіналами  осіб, що очолюють установу. Інколи такі підписи були друкованими.

А от кам'янецькі бони виготовлялися на папері нижчого сорту аж до тонкого обгорткового. Робили їх друкарським способом. Винятком були Кам'янецьке Акцизне Управління і Кам'янецька Міська Управа – тут гроші друкували гектографічним типом копіювання або на цинкографі.

В обігу проскурівські бони використовувались до кінця 1920 року. Тільки 20 гривень друкували на щільному, сірувато-бузкового кольору паспортному папері з водяними знаками у вигляді хвилястих ліній, розташованих вертикально або горизонтально. Загалом же ці різнобарвні замінники грошей, які через погану якість паперу швидко зношувалися, викликали у місцевого населення хіба що скептичні посмішки.

Грошові сурогати, або як виглядає хмельницький експонат місяця - фото 2

Мешканці сел Гречани та Заріччя, не соромлячись, радили ходити з такими грошима тільки "до вітру" і додавали, що бони "ходять тільки до моста" (Проскурів у ті роки обмежувався річками Плоскою і Південним Бугом), натякаючи на вкрай обмежену територію обігу цих банкнот . Втім, самі містяни теж брали місцеві "тугрики" неохоче.

Справжню ж цінність бони набули за багато років, коли стали предметом колекціонування.

Більше про події Хмельниччини читайте на Depo.Хмельницький

Слідкуйте за нашими новинами в соцмережах і долучайтеся до наших груп ВКонтакті та Фейсбук.

Loading...
Loading...