Найабсурдніші та забавніші податки в історії людства

Слова "pecunia non olet" - "гроші не пахнуть" належать імператору Веспасіана. Саме так він відповів своєму синові Титу, коли той дорікнув його в оподаткуванні громадських вбиралень Риму, повідомляє Depo.Хмельницький з посиланням на Нyser.

Веспасіан не прогадав: гроші хлинули в казну.

Ось кілька з найбільш абсурдних і забавних податків в історії людства.

Податок на бороду.

У 1535 році Генріх VIII, який перебуває в постійному пошуку нових джерел доходу, вирішив ввести податок на бороди. Його дочка, Єлизавета I, в епоху свого правління послідувала прикладу батька і обклала податком бороди, що ростуть більше двох тижнів.

В кінці сімнадцятого століття в Росії Петро I також ввів подібний податок. Для контролю був введений спеціальний бронзовий жетон - бородовой знак, який представляв свого роду квитанцію про сплату грошей за носіння бороди. Згідно з указом 1705 року всі чоловіче населення країни за винятком священиків, монахів і селян, було зобов'язане голити бороди і вуса. Податок за носіння бороди був збільшений в залежності від станової приналежності майнового стану людини.

 Податок на димоходи й вікна

В Англії з 1660 року стали обкладатися податком димоходи, а з 1696 вікна. Люди замуровували "зайві" вікна, щоб заощадити. По суті, цей податок на повітря і світло привів до зниження рівня гігієни і розвитку захворювань, наприклад поширенню туберкульозу. У 1851 році уряд, стурбований зростанням витрат на медицину, скасувало цей податок.

Подібний податок існував і у Франції з 1798 по 1926 рік. Називався він податок на двері і вікна. Існувала складна тарифікація, при якій враховувалися кількість, розмір і призначення отворів в будівлях. Ймовірно, через це податку і з'явилася відома "французьке вікно" - засклена дверна конструкція, що поєднує функції вікна і двері. Податок при цьому йшов тільки за двері.

Податок на перуки

Ця блискуча ідея також народилася в Великобританії: податок на запашну пудру, якою посипали перуки. Від цього податку звільнялися члени королівської сім'ї та їхнє найближче оточення. Цей податок, заснований в 1795 році, повільно, але вірно сприяв змінам канонів моди.

Податок на китайців

У 1885 році, щоб отримати вигоду від імміграції китайців, які беруть участь в будівництві мережі залізниць, каналів і гребель, Канада заснувала податок на китайців, які перебувають на її території. Кількість китайців в країні значно скоротилося, завдяки цьому податку. І в 1923 році він був скасований.

Подушний податок

Ще приклад з британського минулого - подушний податок, запроваджений в XIV столітті. Він представляв собою щорічний побори просто за те, що людина перебуває в живому, а не мертвому стані. Було це після страшної епідемії чуми. Селяни повсюдно ухилялися від сплати, і корона дозволила "податківцям" стягувати плату силою. Цей податок вдалося зібрати всього тричі, потім спалахнуло найбільше селянське повстання в історії Великобританії під керівництвом легендарного Уота Тайлера.

Але пальму першості, без сумніву, можна присудити селі Нідерциммерн, в Тюрінгії (Німеччина). Тут муніципалітет продає жителям вибоїни на дорогах по 50 євро за штуку. Імена покупців будуть увічнені на пам'ятних табличках, вправлених в дорогу поруч з залатаним на їхні кошти вибоїнами. І що ви думаєте? 257 ям вже продано.