Індекс публічності місцевих рад росте, але дуже повільно

Чи є прогрес у роботі місцевих рад з'ясовувала ГМ ОПОРА, повідомляє Depo.Хмельницький.

Об'єктами моніторингу всеукраїнського вимірювання Індексу публічності стали муніципалітети усіх обласних центрів України (окрім Донецька та Луганська).

Впродовж останніх трьох років спостерігається позитивна динаміка зростання рівня публічності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. 

"Однак вона є дуже повільною. В цілому, порівнюючи з 2014 роком середній показник публічності муніципалітетів виріс майже на 10%  - з 48% до 58%," – розповідає координатор кампанії вимірювання Олександр Неберикут.

На думку експерта, це пов’язано з тим, що прогресують та розширюються вимоги законодавства – щодо оприлюднення інформації про діяльність місцевих посадовців і депутатів та реалізацію ними поточної політику.

Разом з тим, уповільнений процес адаптації зумовлений відсутністю цілеспрямованих та скоординованих зусиль з боку виконавчих органів і депутатів щодо постійного покращення якості управління шляхом ширшого інформування та активного включення громадськості.

Стабільно високі показники публічності демонструють Івано-Франківська, Луцька, Київська та Вінницька міська ради. 

Ще 4 міста - Вінниця, Кропивницький, Чернівці та Львів, також потрапили до категорії міськрад з задовільним рівнем публічності.

Найнижчі показники отримали муніципалітети Черкас (47%) та Дніпра (44%).

Найкритичнішою залишається ситуація з публічним звітуванням депутатів і посадовців. За невеликими винятками міські голови та керівники виконавчих органів не практикують регулярних звітів на відкритих зустрічах з громадою. 

"Серед депутатів ситуація є ще гіршою. Виконання вимоги Закону про обов’язкове звітування, депутати, і міські голови теж, підмінюють закритими заходами чи епізодичними повідомленнями в ЗМІ," - аналізує ситуацію Олександр Неберикут.

Відчутна і нестача безпосередньої взаємодії посадовців та депутатів з людьми на етапі вироблення та прийняття рішень. Хоча  ЦНАПи значно спростили та покращили якість комунікації містян і влади в контексті отримання адміністративних послуг, вони не вирішують проблему ізольованості громадян або їх обмеженого впливу на вироблення місцевої політики.

Позитивними є численні експерименти та адаптація до українських реалій інноваційних інструментів залучення громадськості до прийняття рішень - бюджети участі, електронні петиції тощо. Дадають плюсів і публікування нормативно-правових документів - проектів і вже чинних актів.

Відзначають експерти також покращення щодо оприлюднення бюджетної інформації.