В Украине стартовала судебная реформа

Вступили в силу изменения в Конституцию в части правосудия и новая редакция закона "О судоустройстве и статусе судей"

Закон Украины №1401-VIII "О внесении изменений в Конституцию Украины (относительно правосудия)" в пятницу, 30 сентября, вступил в силу, дав старт судебной реформе.

Напомним, Рада приняла данный законодательный акт 2 июня 2016 г., а 24 июня его подписал президент Украины Петр Порошенко.

Согласно этому закону, каждому гражданину Украины гарантируется право обратиться в Конституционный суд.

Законодательный акт также предусматривает создание, реорганизацию и ликвидацию судов законом, проект которого в Раду будет вносить президент после консультаций с Высшим советом правосудия. Верховный суд остается наивысшим судом в украинской системе правосудия, также могут работать высшие специализированные суды и административные суды.

В соответствии с внесенными в Конституцию изменениями, судью до вынесения обвинительного приговора нельзя содержать под стражей или арестовывать без согласия Высшего совета правосудия, кроме задержания судьи во время или сразу же после совершения им тяжкого или особо тяжкого преступления. Также судью нельзя будет привлечь к ответственности за вынесенное им решение, кроме случаев, когда имеет место преступление или дисциплинарный проступок. Кроме того, уточняется список оснований для увольнения судьи.

Норма о бессрочном пребывании судьи на должности остается в силе.

Возрастной ценз для судей поднимается с 25 до 30 лет, но не старше 65 лет. Назначает судей президент по предложению Высшего совета правосудия, а отбор проводится на конкурсной основе.

Расходы на содержание судейского корпуса в государственном бюджете указываются в соответствии с предложением Высшего совета правосудия.

Также уточняются полномочия судей Конституционного суда, их избрание и сроки пребывания на должности.

Кроме того, в переходных положениях Конституции указывается, что до внедрения нового административно-территориального устройства Украины, создание, реорганизацию и ликвидацию судов осуществляет президент Украины. Кроме того, в течение двух лет после вступления в силу изменений в Конституцию перевод судьи из одного суда в другой осуществляет глава государства по представлению Высшего совета правосудия.

Отметим, что сегодня одновременно с изменениями в Конституцию вступила в силу и новая редакция закона "О судоустройстве и статусе судей" (№1402-VIII), которая также была принята Радой 2 июня и, фактически, дополняет конституционные правки в части правосудия.

Данный документ меняет порядок назначения судей на должности и увольнения их с должностей: предусмотрены изъятие полномочий политических органов - парламента и президента Украины – в вопросах судейской карьеры, отмена пятилетнего срока назначения судей и занятие должностей судьями только бессрочно.

 

Законодательным актом усовершенствованы основы правового статуса соответствующих органов в системе судоустройства, в частности предусмотрено перераспределение полномочий между Высшей квалификационной комиссией судей Украины (ВККСУ) и Высшим советом правосудия. Так, ВККСУ будет отвечать за отбор на должности судей, квалификационное оценивание, проведение конкурсов на занятие вакантных должностей судей и судейское образование, а исчерпывающий перечень полномочий и порядок работы Высшего совета правосудия будет предусмотрен в законе Украины "О Высшем совете правосудия", проект которого на днях был зарегистрирован в Раде президентом. Среди прочего, усовершенствованы процедуры формирования и обновления судейского корпуса, в частности: проведение квалификационного оценивания, которое будет проводиться по критериям компетентности (профессиональной, личной, социальной и др.), совершенствуются требования к содержанию судейского досье, внедряются новые механизмы стимулирования обеспечения добропорядочного поведения судей и привлечения общественности к таким процедурам.

Вместе с этим, предусмотрено введение новых оснований для увольнения судьи (например, нарушение судьей обязанности подтвердить законность источника происхождения имущества), упрощена процедура увольнения судьи и четко определены основания, на которых Высший совет правосудия может принять решение об увольнении судьи.

Напомним, в четверг, 29 сентября, Рада в последний раз воспользовалась правом увольнять судей. На внеочередном пленарном заседании парламент уволил за нарушение присяги 29 судей из 33 запланированных. При этом по двум судьям Апелляционного суда Киева, которых обвиняют в вынесении неправосудных решений в отношении участников Майдана, парламент провел в сумме 29 голосований

З сьогоднішнього дня в Україні заробили зміни до Конституції

Закон України №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" в п'ятницю, 30 вересня, набув чинності, давши старт судовій реформі.

Згідно з цим законом, кожному громадянину України гарантується право звернутися до Конституційного суду. Крім того, виключаються статті 121, 122 і 123 Конституції. Відтепер  термін перебування на посаді генпрокурора буде 6 років, але  один і той же чоловік не може бути генпрокурором протягом двох термінів поспіль.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір і будь-кримінальне обвинувачення. 

Замість Вищої ради юстиції (ВРЮ) в Україні з'явиться Вища рада правосуддя, повноваження якого будуть ширшими, ніж у ВРЮ. Так, Вища рада правосуддя буде приймати рішення про звільнення судді з посади та переказ в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді, а також приймати рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя. 
До складу Вищої ради правосуддя входитимуть 21 осіб, 10 з яких обирають на з'їзді суддів з числа суддів, по двоє обирають президент України, Верховна Рада, з'їзд адвокатів України, Всеукраїнська конференція прокурорів і з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів, а 21-м членом є глава верховного суду. Засідання ради вважається чинним за умови обрання мінімум 15 членів, більшість з яких - судді.

Верховний суд залишається найвищим судом в українській системі правосуддя, також можуть працювати вищі спеціалізовані суди та адміністративні суди.

Відповідно до внесених до Конституції змінами, суддю до винесення обвинувального вироку не можна утримувати під вартою або заарештовувати без згоди Вищої ради правосуддя, крім затримання судді під час або відразу ж після вчинення ним тяжкого або особливо тяжкого злочину. Також суддю не можна буде притягнути до відповідальності за винесене ним рішення, крім випадків, коли має місце злочин або дисциплінарний проступок. 

Норма про безстрокове перебування судді на посаді залишається в силі.

Віковий ценз для суддів піднімається з 25 до 30 років, але не старше 65 років. Призначає суддів президент за пропозицією Вищої ради правосуддя, а відбір проводиться на конкурсній основі.

Відзначимо, що сьогодні одночасно зі змінами до Конституції вступила в силу і нова редакція закону "Про судоустрій і статус суддів" (№1402-VIII), яка також була прийнята Радою 2 червня і, фактично, доповнює конституційні правки в частині правосуддя.

Даний документ змінює порядок призначення суддів на посади та звільнення їх з посад: передбачені вилучення повноважень політичних органів - парламенту і президента України - в питаннях суддівської кар'єри, скасування п'ятирічного строку призначення суддів і зайняття посад суддями тільки безстроково.

Також законом усувається політична складова у вирішенні питання про надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою або арештом до винесення обвинувального вироку судом (відповідне повноваження Ради передається Вищій раді правосуддя). Законодавчий акт передбачає введення інституту функціонального (обмеженого) імунітету судді, за яким забороняється залучення судді до кримінальної відповідальності за викладену в судовому рішенні правову позицію, за прийняте ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку, проте при цьому суддя нестиме юридичну відповідальність на загальних підставах за дії, вчинені поза професійної суддівської діяльності.

Крім того, запропоновані зміни в системі судоустрою, зокрема створення нової Верховного суду та інших судів. Систему судоустрою становитимуть місцеві суди, апеляційні суди і Верховний суд. Для розгляду окремих категорій справ у системі судоустрою діятимуть вищі спеціалізовані суди.

У складі Верховного суду будуть діяти п'ять структурних підрозділів: Велика палата Верховного суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд, а сам Верховний суд буде створений на конкурсній основі як новий вищий суд в системі судоустрою України. Закон також передбачає створення місцевих окружних судів, апеляційних судів у відповідних округах і т. п.

Законодавчим актом вдосконалено основи правового статусу відповідних органів в системі судоустрою, зокрема передбаченоперерозподіл повноважень між Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ) і Вищою радою правосуддя. Так, ВККСУ відповідатиме за відбір на посади суддів, кваліфікаційне оцінювання, проведення конкурсів на зайняття вакантних посад суддів та суддівську освіту, а вичерпний перелік повноважень і порядок роботи Вищої ради правосуддя буде передбачений в законі України "Про Вищу раду правосуддя", проект якого на днями був зареєстрований в Раді президентом.

Серед іншого, вдосконалені процедури формування та оновлення суддівського корпусу, зокрема: проведення кваліфікаційного оцінювання, яке буде проводитися за критеріями компетентності. (Професійної, особистої, соціальної та ін), удосконалюються вимоги до змісту суддівського досьє, впроваджуються нові механізми стимулювання забезпечення доброчесної поведінки суддів і залучення громадськості до таких процедур. Разом з цим, передбачено запровадження нових підстав для звільнення судді(наприклад, порушення суддею обов'язки підтвердити законність джерела походження майна), спрощена процедура звільнення судді і чітко визначені підстави, на яких Вища рада правосуддя може прийняти рішення про звільнення судді.

У четвер, 29 вересня, Рада в останній раз скористалася правом звільняти суддів. На позачерговому пленарному засіданні парламент звільнив за порушення присяги 29 суддів з 33 запланованих.